Мої "Американські гірки"

манюня · 22.02.2012, 13:09

Придбавши Ваш журнал в кіоску та прочитавши статтю про Надію Хаднас,хочу розповісти свою історію-маю надію,що комусь вона буде повчальна.В одній інтелігентній сім'ї була дочка:відмінниця,помічниця.Сім'я була працьовита хоч батьки й мали пристойну зарплату,але вдома після роботи не відпочивали бо мали 7соток суниці,4-6 свиней,бичків,близько гектара городу.Старший син та молодша донька їм допомагали-на літніх канікулах працювали в колгоспі,на консервному заводі,на городах та вдома по господарству.І ось коли дочці виповнилось 14 років працюючи на канікулах на заводі вона знайомиться з хлопцем старшим за неї на 6 років і почалося кохання-зітхання.До закінчення 9го класу я була вагітна.Зізнавшись мамі я вислухала хвилю звинувачень і ведикт-АБОРТ,я відповіла - НІ.Мама начебто згодилась і запропонувала мені поїхати в районну лікарню "для консультації у лікаря".Вже біля лікарні я дізналась,що мама привезла мене на підпільний аборт і мене чекав лікар,для того щоб вбити мою дитину - втікла тоді від мами і приїхала до дому.Далі було одруження з батьком дитини і я стала мамою гарненької дівчинки в 15 років.Рідні чоловіка ставились до мене м'яко кажуче вороже,а нашу донечку інакше як ви......м не називали.Я закінчивши вечірню школу,вступила до коледжу,а потім і до університету,який також закінчила,з двома дипломами і дитиною на руках роботодавці не поспішали брати на роботу,перебивались тимчасовими заробітками .В той час з чоловіком почали прикладатись до чарки і скотились на таке дно,що навіть наші друзі-пияки почали нас цуратись.Моя мама хотіла лишити мене материнських прав (дочка жила в неї)щоб хоч держава платила допомогу.Одного разу ми з чоловіком (як завжди п'яні)зустріли батька мого однокласника і він запропонував роботу у нього на пилорамі,але з умовою,не пити.На роботу пішли а умови не дотримали пили після роботи як прокляті,тоді наш роботодавець Анатолій сказав : "Якщо ви хочете позбутись пиятики,то я вам допоможу,а ні,то ви так довго не протягнете.Вам треба лікуватись від алкоголізму і я вам можу допомогти.Вирішуйте!!!!"І ми вирішили лікуватись.З свій рахунок Анатолій вилікував нас від алкоголізму (рідні відмовились заплатити за наше лікування),дав роботу,зарплату......Минуло майже 7 років,ми з чоловіком
започаткували невеличкий бізнес,у нас з Божою поміччю народилась друга донька.старша дочка вже не соромиться говорити людям,що вона наша дочка,Анатолій став для нас другим батьком.Ось такі у нас в житті "Американські гірки".Прошу вас,ті хто читатимуть мій лист,якщо біля Вас в Вашому оточенні є люди,які страждають від алкогольного дурману - протягніть їм Вашу руку допомоги,не лишайте їх на одинці з горілкою,можливо ви їх єдине спасіння.Ми допомогли вилікуватись вже двом людям.

anet · 26.02.2012, 21:25

Мені завжди таких людей шкода. Бо від хорошого життя не пьєш до забуття. Щоб впасти на дно треба вагома причина. І для того щоб вибратися з того дна причина потрібна ще вагоміша. Захоплююся, що у вас вистачило сили почати все спочатку!!!!!!! Це ж яку силу волі треба було мати?! Правду ж кажуть, що головне -- це бажання, а спосіб знайдеться. І можливість також! Я вами захоплююся!

Nadiya · 27.02.2012, 05:54

У вас велика сила волі! Побільше б людей таких було. Не побоялися народити дитину у 15. Спромоглися вивчитися з дитиною на руках. А це не легко, по собі знаю. А найголовніше перемогли алкоголь. Адже лекше не опускатися до такого, а набагато важче з того вийти.

манюня · 27.02.2012, 21:56

Насправді почати пити досить легко, та межа між нормальним життям та алкоголізмом тонка,і людина не відчуває переходу від одного стану до іншого.Тим паче в нашому суспільстві де серед дня 12річні діти можуть придбати пиво (в кращому для них випадку) і пити його на вулиці.Доречі,лікар котрий нас з чоловіком лікував сказав:"Якщо людина вживає алкоголь(в т.ч.пиво) більше чим раз на тиждень-то над цим слід задуматись".

манюня · 27.02.2012, 22:20

В моєму житті часто трапляються люди які про себе кажуть:"-Я можу пити,можу не пити.-Я свою міру знаю."Це самонавіювання. А потім коли можна не пити вони вживають алкоголь. В нашому житті так склалось,що коли радість-п'ють(вживають),горе-також п'ють(вживають).Чому людина вибирає "підти на пиво","посидіти з подругами з вином/шампанським" замість приділити увагу сім'ї,дітям,батькам.Нам підсвідомо нав'язується шаблон-"без бокала нет вокала",скажу Вам - "є вокал і без бокала".Ми з чоловіком відвідуємо гостей,святкуємо весілля наших знайомих,зустрічі однокласників, ми не сидимо під час святкування "білими воронами",ми танцюємо,веселимся,тільки в наших бокалах мінералка.

Оксана · 22.03.2012, 08:52

Дуже дякую, манюня, за відверту історію!

Детальніше, про те, як подружжя манюні позбулося згубної звички. Хто їй допоміг стати щасливою дружиною і мамою двої донечок читайте у "Жіночому пораднику" №3 (61) квітень 2012 р.

Шановні користувачі та користувачки форуму, якщо історія Вашого життя, або Ваших родичів, друзів, знайомих не менш цікава, зголошуйтесь. Ми опублікуємо її у журналі. Анонімність гарантуємо.

Весна · 23.03.2012, 19:06

манюня, я просто в захваті від вашого життєвого шляху! Прочитала у журналі вашу історію, неймовірно, ви змогли не лише підвестися зі злиднів, пияцтва, а й стати шанованими людьми, а головне залишились добрими в душі. Не кожному таке під силу. Щастя вам і Божої ласки!

Маша · 07.09.2012, 13:15

Доброго дня манюня.Можете скинути координати лікаря в якого лікувались.дякую