Коли мені було 16 років у мене була подруга лесбіянка. Дівчина цього не приховувала, але її мама була не в курсі. Хоча, дивно, адже Наталка одягалася як хлопець, волосся стригла коротко під хлопця. А те, що вона була висока та худорлява (грудей у неї практично не було видно) її на вулиці сприймали за хлопця. У наші компанії усі до неї ставились як до хлопця. Вона поводилась відповідно. Якщо у компанію потрапляли незнайомі хлопці, то вони сприймали її за «свого» а потім відповідно щиро дивувались, що перед ними дівчина. Що цікаво у неї було багато «дівчат» з якими вона ну ви самі розумієте... І дівчата, повірте, до неї липли як мухи на мед. Коли я поступила і переїхала жити у гуртожиток зі мною у кімнаті теж опинилася дівчина-лесбіянка. Але Аліса вже не була схожа на чоловіка. Це була дуже гарна дівчина. У неї вже була своя «дівчина половинка» з якою вона зустрічалася. Після закінчення універу вони одразу почали жити разом. Як там до цього поставились їх батьки я не знаю, але те, що серед нас є такі люди це факт.
|